... коли нічого більше не можна додати до того, що вже було сказано.
Деякі втрати не можна пояснити. Слова роблять їх меншими, акуратнішими та більш витриманими, ніж вони є насправді. Музика дозволяє їм залишатися нерозв'язаними.
Я готую новий інструментальний альбом, Фрагменти тиші: Відлуння пам'яті. Він присвячений моїй матері, друзям і товаришам, які були вбиті, тим, хто зник з мого життя, і всьому, що минуло, перш ніж я зрозумів, що воно ніколи не повернеться.
Це також реквієм за те, чого ніколи не встигло статися: розмови, які залишилися незакінченими, дороги, які не були пройдені, обіцянки, які не могли бути виконані, і життя, яке могло бути іншим.
Альбом не намагається розповісти їхні історії або перетворити горе на щось красиве. Він створює місце, де пам'ять може залишатися — без пояснення, висновку або прощання.
Нічого більше не можна додати до того, що вже було сказано. Але, можливо, його все ще можна почути.