Особистий журнал про працю, права, пам’ять і музику — без спроби звести ціле життя до однієї етикетки.
Я прожив достатньо, щоб не довіряти біографіям, де кожен поворот здається неминучим. У моєму житті все було інакше. Історія привела до права, громадська робота — до військової служби, радіо — до тиші й музики, Україна та Польща — зрештою до Канади.
Це не кілька кар’єр, навмисно складених для враження. Це різні кімнати одного дому. У кожній я повертався до одного запитання: що дозволяє звичайній людині залишатися учасником рішень, які визначають її життя?
Журнал, а не пам’ятник
Цей сайт — робочий зошит. Тут будуть думки, що ще розвиваються; спогади, які пояснюють важливість правил; музика для того, що не вміщується у звичайну мову; і нотатки з місць, де інституції зустрічаються з живими людьми.
Мені нецікаво виглядати завершеним. Мені важливо, щоб робота залишалася видимою.
Журнал змінюватиметься разом із життям. Платформа залишиться тут. Як і робоча книга. Новий випуск зможе винести на обкладинку іншу тему, не стираючи попередніх.
